Bloomberg опублікував матеріал, у якому назвав Францію «найслабшою ланкою Європи» на тлі зростання державного боргу, політичної нестабільності та втрати довіри інвесторів за десятиліття президентства Еммануеля Макрона. За оцінкою видання, фінал його економічного управління є «хаотичним».
Від оптимізму до кризи
На початку президентства Макрона ситуація виглядала значно краще: економіка зростала більш ніж на 2%, безробіття та бюджетний дефіцит скорочувалися, уряд послабив трудове законодавство та знизив податки для бізнесу. Переломом стали протести «жовтих жилетів» у 2018 році, спровоковані планами підвищити податки на пальне. Щоб знизити соціальну напругу, влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та додаткові виплати.
Борг і фрагментація парламенту
Державні витрати суттєво зросли через пандемію COVID-19 та енергетичну кризу: за оцінкою Рахункової палати Франції, антикризові заходи та економічне стимулювання у 2020–2022 роках коштували близько 190 млрд євро, а подолання наслідків енергетичної кризи — приблизно 72 млрд євро. У 2022 році прихильники Макрона втратили парламентську більшість, а дострокові вибори 2024 року ще більше посилили фрагментацію парламенту. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу Макрона та продовжив податок для великих компаній, аби уникнути вотумів недовіри під час бюджетного процесу. Нині уряд без парламентської більшості має ухвалити бюджет, який одночасно скоротить дефіцит і переконає фінансові ринки у спроможності стабілізувати державні фінанси. Bloomberg протиставив «хаотичний фінал» управління Макрона його амбіції перетворити Францію на локомотив оновленої Європи.
Залишити відповідь