Екстрадиція Журавльова з Хорватії: два запити Німеччини та відмова суду в Пулі

Окружний суд хорватського міста Пула 18 вересня 2026 року ухвалив рішення про екстрадицію до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». Колегія суддів під головуванням Едвіни Суєвич повідомила про своє рішення письмово через п’ять днів.

Підстави для екстрадиції

Німеччина надіслала Хорватії два запити про видачу Журавльова на підставі європейських ордерів на арешт від 5 червня 2024 року та 28 серпня 2026 року. У першому ордері дії українця кваліфіковані як антиконституційний саботаж, умисний вибух та руйнування будівель. У другому — як воєнний злочин, пов’язаний з пошкодженням цивільних об’єктів, порушенням роботи комунального господарства та руйнуванням будівель. Після набрання рішенням законної сили Міністерство внутрішніх справ Хорватії має передати Журавльова компетентним органам Німеччини.

Позиція захисту та наступні кроки

Адвокат Микола Катеринчук назвав рішення упередженим та політичним і повідомив про підготовку оскарження в апеляційному суді. Під час засідання захист посилався на рішення Окружного суду Варшави від 17 жовтня 2025 року, який відмовив Німеччині в екстрадиції Журавльова, та на принцип non bis in idem. Хорватський суд ці аргументи відхилив. Юридична компанія «Катеринчук, Моор і партнери» заявила, що Журавльов може оголосити голодування як протест проти рішення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна ніколи не брала участі у жодній операції, що стосується підриву «Північного потоку 2».